Німеччина «готова передати адреси» українців Києву: що це насправді означає у 2026?
Коротко про головне
Глава Міністерства закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль в інтерв'ю виданню Bild 8–9 вересня 2026 року заявив, що німецька держава має інформацію про осіб, які зареєстровані, отримують соціальні виплати та мають дозволи на проживання. За його словами, на основі цих даних Україна могла б надсилати чоловікам листи. Міністр підкреслив, що повернення повинно відбуватися без примусу.
Це висловлювання є політичним коментарем в інтерв'ю таблоїду, а не юридичним актом чи міжурядовою угодою. Передача адрес та даних про соціальну допомогу в Україну без окремої угоди є забороненою відповідно до європейського та німецького законодавства про захист даних. В Україні ж немає можливості мобілізувати особу безпосередньо на території Німеччини — повістка має вручатися в Україні.
Отримайте попередню оцінку вашої ситуації БЕЗКОШТОВНО — з’ясуємо, чи діє ваш захист у Німеччині чи Польщі сьогодні, чи належите ви до тих, кого новий фільтр ЄС не зачіпає, і що робити, якщо прийде лист на закордонну адресу.
Це не є індивідуальною юридичною консультацією.
Що сказав міністр — і чого він не сказав
Міністр висловив підтримку ідеї, що чоловіки призовного віку «мали б повернутися», проте він наголосив, що йдеться про використання даних, а не про примусове видворення.
У тому ж інтерв'ю Вадефуль підняв питання оборонних контрактів для німецької промисловості. Поєднання теми «чоловіків» і «замовлень» пояснює, чому заява була зроблена в таблоїді, а не у формальному документі.
У заяві відсутні:
- дата початку процесу;
- перелік даних, які будуть передаватися;
- рішення про скасування тимчасового захисту;
- механізм примусового повернення.
Ще у грудні 2025 року уряд Німеччини в офіційній відповіді Бундестагу зазначав, що німецькі органи не перевіряють, чи особа ухиляється від мобілізації в Україні. Вислання можливе лише у випадку відсутності дійсного дозволу на проживання. Ухилення від призову не є підставою для вислання, поки статус на проживання залишається чинним.
«Без примусу» — що це насправді означає
Німецька фраза «ohne Zwang» означає, що поліція Німеччини не вчинить арешт особи і не виконуватиме українську повістку. Це не гарантує, що особа не підлягатиме жодним іншим діям — це просто вказує на те, що німецька держава діє відповідно до своїх законів, а українські наслідки існують окремо.
Чи знає Німеччина, хто підлягає мобілізації?
Ні. За даними німецького реєстру іноземців (AZR) на кінець жовтня 2025 року, налічується понад 328 тисяч чоловіків-українців віком 18–60 років. При цьому німецький уряд визнає, що невідомо, скільки з них підлягають військовій службі в Україні.
У цьому реєстрі відсутні дані про:
- висновки військово-лікарської комісії;
- підстави для відстрочки;
- дозволи на виїзд;
- позначки про розшук чи проходження служби.
До реєстру потрапляють також ті, хто виїхав до повномасштабного вторгнення, батьки багатодітних сімей та особи з інвалідністю — отже, список «усіх чоловіків» не є списком «призовників».
Чи можна законно передати адреси Україні?
Ні, не просто так. У Євросоюзі немає рішення про те, що Україна забезпечує достатній захист персональних даних. Тому масова передача даних (адрес, а тим паче інформації про соціальні виплати) третій країні без окремої угоди з гарантіями порушує європейське законодавство про захист даних, а також німецькі закони про реєстр іноземців та соціальну таємницю.
Таким чином, найбільш вразливим моментом у висловленні міністра є саме обіцянка передавати дані про соцдопомогу. Юридично зараз для цього немає підстав.
Що з тимчасовим захистом до 2028 року?
Рішення Ради ЄС від 30 липня 2026 року продовжило тимчасовий захист до 4 березня 2028 року. Однак воно також запровадило новий фільтр: нові надання захисту можуть залежати від виконання військового обов'язку «де це застосовно».
Важливий виняток: якщо особа вже мала тимчасовий захист у конкретній країні ЄС станом на 30 липня 2026 року і безперервно його утримує в цій самій країні — новий фільтр її не стосується. Інтерв'ю в Bild не скасовує цей виняток.
Що може зробити Україна з німецькою адресою — а що не може
Може:
- оновити дані в «Оберіг» / Резерв+;
- надіслати лист;
- посилити обмеження всередині України (наприклад, при перетині кордону);
- діяти через консульські послуги.
Не може:
- забрати людину з квартири в Німеччині;
- змусити німецьку поліцію виконати українську повістку;
- автоматично скасувати німецький дозвіл на проживання;
- проводити мобілізаційні дії на території Німеччини.
Лист, надісланий на німецьку адресу, не є офіційним «врученням повістки» за українськими правилами — повістки надсилаються на адресу в Україні. Однак, якщо особа сама відправляється в Україну «на похорон» чи по документи — тоді німецька адреса в українському реєстрі може стати актуальною.
А якщо я в Польщі?
Польська влада не оголошувала про передачу персональних даних (PESEL) українським військкоматам. Головний ризик для родин, де, наприклад, чоловік у Польщі, а брат у Німеччині, полягає не в прямій передачі даних, а в ланцюжку: німецький лист → оновлення обліку в Україні → можливі ускладнення на кордоні, у консульстві чи в застосунку «Дія».
Що варто зробити вже зараз
Зробіть скриншот чинного дозволу на проживання в Німеччині або статусу PESEL / mObywatel у Польщі. Зафіксуйте дату, з якої ви перебуваєте в країні, та чи мали захист станом на 30 липня 2026 року.
Не поширюйте в чатах і соцмережах інформацію про те, що «вас уже внесли в списки на депортацію» — це підвищує тривожність без підстав.
Якщо плануєте поїздку в Україну — заздалегідь перевірте свої дані в Резерв+ та наявність підстав для відстрочки.
У Німеччині, за наявності реальних ризиків, варто з’ясувати можливість подання заяви про блокування передачі ваших даних за кордон.
Не змінюйте країну тимчасового захисту «з переляку» — це може мати власні юридичні наслідки.
Часті запитання
- Адреси вже передали? Ні. Станом на 09.09.2026 немає публічної угоди чи старту передачі даних — є лише інтерв'ю міністра.
- Чи знімуть соціальну допомогу, якщо не повернутися? Заява Вадефуля цього не передбачає. Це окреме питання, яке регулюється іншими нормами.
- Лист на німецьку адресу — це вже повістка? Формально ні. Але факт, що Київ дізнався вашу адресу, може вплинути на українські реєстри.
- Я виїхав ще до 24.02.2022, я теж у цих 328 тисячах? Імовірно, так, якщо вам 18–60 років і ви зареєстровані в німецькому реєстрі іноземців. Але це не означає автоматично, що ви підлягаєте мобілізації.
- Я жінка, це стосується мене? Слова міністра стосувалися чоловіків. Рішення Ради ЄС гендерно нейтральне, тому не варто автоматично переносити чоловічий контекст на жіночу ситуацію.
- Брат у Польщі, я в Німеччині — чи віддасть Польща його дані? Окремої польської заяви про це немає. Спільний ризик для родини пов'язаний із українськими реєстрами та поїздками в Україну, а не з прямою передачею даних Польщею.
Висновок
Це не запуск механізму передачі даних, а політичний сигнал. Юридично масова передача адрес і даних про соцдопомогу наразі неможлива — для цього відсутні угода та закон. Депортація «за ухилення» з цієї заяви не випливає, поки діє дозвіл на проживання. Ті, хто вже мав захист станом на 30 липня 2026 року в тій самій країні, під новий фільтр не підпадають. Реальний ризик полягає не в літаку до Києва, а в тому, як дані відображаються в українських реєстрах під час поїздок додому.
Матеріал підготовлено командою адвоката Олега Молчанова. Польський напрямок: адвокат України Наталія Кузьміна, іноземний правник spoza UE, ORA Wrocław, номер запису WRO/PzB/1; Анна Виходцева — магістр польського права.
Задавайте запитання в коментарях
Вам треба терміново? Дзвоніть: +380737193169
ПИШІТЬ У МЕСЕНДЖЕРИ: +380 63 869 40 78 (Viber, Telegram, WhatsApp)
Отримайте попередню оцінку вашої ситуації БЕЗКОШТОВНО 👉 тут
Це не є індивідуальною юридичною консультацією. Дата актуальності: 09.09.2026.
Ключові слова: Німеччина адреси українців 2026, дані ТЦК Німеччина, тимчасовий захист 2028, мобілізація закордон, консультація адвоката Молчанова