Німеччина «готова віддати адреси» українців Києву: що насправді це означає у 2026?
Головні тези:
Глава Міністерства закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль в інтерв'ю виданню Bild 8–9 вересня 2026 року заявив, що німецька влада має інформацію про зареєстрованих осіб, які отримують соціальні виплати та мають дозволи на проживання. Він зазначив, що на основі цих даних Україна могла б, теоретично, надсилати чоловікам листи. Міністр підкреслив, що повернення має відбуватися без примусу.
Це є політичною заявою в інтерв'ю, а не юридичним документом чи міжурядовою угодою. Передача адрес або даних про соціальні виплати без окремої угоди заборонена європейським та німецьким законодавством про захист даних. Окрім того, українське законодавство не дозволяє мобілізувати особу безпосередньо на території Німеччини — повістка повинна вручатися в Україні.
Отримайте безкоштовну попередню оцінку вашої ситуації — з'ясуємо, чи діє ваш захист у Німеччині чи Польщі сьогодні, чи належите ви до тих, кого новий фільтр ЄС не стосується, і що робити, якщо прийде лист на закордонну адресу.
Що сказав міністр — і чого він не сказав:
Міністр підтримав ідею, що чоловіки призовного віку «повинні повернутися», проте зазначив, що мова йде про дані, а не про примусове повернення.
У цьому ж інтерв'ю Вадефуль тиснув на президента Зеленського щодо оборонних контрактів для німецької промисловості. Тема «чоловіків» і «замовлень» звучала в одному контексті — це не ставить під сумнів правдивість заяви, але пояснює, чому вона була зроблена в таблоїді, а не в офіційних документах.
У заяві відсутня:
- дата початку передачі даних;
- перелік даних, які можуть бути передані;
- рішення про скасування тимчасового захисту;
- механізм примусового повернення.
Ще у грудні 2025 року уряд Німеччини в офіційній відповіді Бундестагу зазначав, що німецькі органи не перевіряють, чи особа ухиляється від мобілізації в Україні. Вислання можливе лише у разі, якщо немає дійсного дозволу на проживання. Ухилення від призову не є підставою для вислання, поки дозвіл на проживання діє.
«Без примусу» — що це означає насправді:
Німецька фраза «ohne Zwang» означає, що поліція Німеччини не буде висилати людину в Україну за українською повісткою. Це не гарантує, що людину «не чіпатимуть» взагалі — це просто підкреслює, що німецька держава діє відповідно до своїх законів, а українські наслідки існують окремо.
Чи знає Німеччина, хто підлягає мобілізації?
Ні. На кінець жовтня 2025 року в німецькому реєстрі іноземців (AZR) було зареєстровано понад 328 тисяч чоловіків-українців віком 18–60 років. Однак сам уряд Німеччини визнав, що не знає, скільки з них насправді підлягають військовому обов'язку в Україні.
У цьому реєстрі немає даних про:
- висновки військово-лікарської комісії;
- броню від мобілізації;
- підстави для відстрочки;
- дозволи на виїзд;
- позначки про розшук чи проходження служби.
Туди потрапляють також ті, хто виїхав до повномасштабного вторгнення, батьки багатодітних сімей та люди з інвалідністю, тому список «усіх чоловіків» не є списком «призовників».
Чи можна законно передати адреси Україні?
Ні, не так просто. В Євросоюзі немає рішення про те, що Україна забезпечує достатній захист персональних даних. Тому масова передача даних (адрес, інформації про соціальні виплати) третій країні без окремої угоди з гарантіями порушує європейське законодавство про захист даних, а також німецькі закони про реєстр іноземців і соціальну таємницю.
Таким чином, найбільш слабке місце в словах міністра — саме обіцянка передавати дані про соціальну допомогу. Юридично для цього наразі немає підстав.
Що з тимчасовим захистом до 2028 року?
Рішення Ради ЄС від 30 липня 2026 року продовжило тимчасовий захист до 4 березня 2028 року. Водночас було введено новий фільтр: нові надання захисту можуть залежати від виконання військового обов'язку, де це застосовно.
Проте є важливий виняток: якщо особа вже мала тимчасовий захист у конкретній країні ЄС станом на 30 липня 2026 року і безперервно його утримує в цій самій країні — новий фільтр її не стосується. Інтерв'ю в Bild не скасовує цей виняток.
Що може зробити Україна з німецькою адресою — а що не може:
Може:
- оновити дані в «Оберіг» / Резерв+;
- надіслати лист;
- посилити обмеження всередині України (наприклад, при перетині кордону);
- діяти через консульські послуги.
Не може:
- забрати людину з квартири в Німеччині;
- змусити німецьку поліцію виконати українську повістку;
- автоматично скасувати німецький дозвіл на проживання;
- проводити мобілізаційні дії на території Німеччини.
Лист, надісланий на німецьку адресу, сам по собі не є офіційним «врученням повістки» за українськими стандартами — повістки надсилають на адресу в Україні. Але якщо особа сама приїде в Україну «на похорон» або по документи, тоді німецька адреса в українському реєстрі перестане бути теоретичною.
А якщо я в Польщі?
Польська влада не оголошувала про передачу персональних даних (PESEL) українським військовим комісаріатам. Основний ризик для родин, де, наприклад, чоловік у Польщі, а брат у Німеччині, полягає не в прямій передачі даних, а у ланцюжку: німецький лист → оновлення обліку в Україні → можливі ускладнення на кордоні, у консульстві чи в застосунку «Дія».
Що варто зробити вже зараз:
- Зробіть скриншот чинного дозволу на проживання в Німеччині або статусу PESEL / mObywatel у Польщі.
- Зафіксуйте дату, з якої ви перебуваєте в країні, та чи мали захист станом на 30 липня 2026 року.
- Не пишіть у чатах і соцмережах про те, що «вас уже внесли в списки на депортацію» — це лише підіймає тривожність без підстав.
- Якщо плануєте поїздку в Україну — заздалегідь перевірте свої дані в Резерв+ та наявність підстав для відстрочки.
- У Німеччині, якщо існують реальні ризики, варто з'ясувати можливість подання заяви про блокування передачі ваших даних за кордон.
- Не змінюйте країну тимчасового захисту «з переляку» — це може мати власні юридичні наслідки.
Часті запитання:
- Адреси вже передали? Ні. Станом на 09.09.2026 публічної угоди чи старту передачі даних немає — є лише інтерв'ю міністра.
- Чи знімуть соціальну допомогу, якщо не повернутися? Заява Вадефуля цього не робить. Це окреме питання, яким займається німецька служба зайнятості (Jobcenter), і воно регулюється іншими правилами.
- Лист на німецьку адресу — це вже повістка? Формально ні. Але сам факт, що Київ дізнався вашу адресу, може відобразитися в українських реєстрах.
- Я виїхав ще до 24.02.2022, я теж у цих 328 тисячах? Імовірно, так, якщо вам 18–60 років і ви зареєстровані в німецькому реєстрі іноземців. Але це не означає автоматично, що ви підлягаєте мобілізації.
- Я жінка, це стосується мене? Слова міністра стосувалися чоловіків. Рішення Ради ЄС гендерно нейтральне, тому не варто автоматично переносити чоловічий контекст на жіночу ситуацію.
- Брат у Польщі, я в Німеччині — чи віддасть Польща його дані? Окремої польської заяви про це немає. Спільний ризик для родини — це українські реєстри та поїздки в Україну, а не пряма передача даних Польщею.
Висновок:
Це не запуск механізму передачі даних, а політичний сигнал. Юридично масово передавати адреси й дані про соцдопомогу наразі неможливо — для цього немає ні угоди, ні закону. Депортація «за ухилення» з цієї заяви не випливає, поки діє дозвіл на проживання. Ті, хто вже мав захист станом на 30 липня 2026 року в тій самій країні, під новий фільтр не підпадають. Реальний ризик полягає не в літаку до Києва, а в тому, як дані відображаються в українських реєстрах під час поїздок додому.
Матеріал підготовлено командою адвоката Олега Молчанова. Польський напрямок: адвокат України Наталія Кузьміна, іноземний правник spoza UE, ORA Wrocław, номер запису WRO/PzB/1; Анна Виходцева — магістр польського права.
Задавайте запитання в коментарях.
Вам терміново? Дзвоніть: +380737193169
ПИШІТЬ У МЕСЕНДЖЕРИ: +380 63 869 40 78 (Viber, Telegram, WhatsApp)
Отримайте безкоштовну попередню оцінку вашої ситуації тут.
Це не є індивідуальною юридичною консультацією. Дата актуальності: 09.09.2026.
Ключові слова: Німеччина адреси українців 2026, дані ТЦК Німеччина, тимчасовий захист 2028, мобілізація закордон, консультація адвоката Молчанова.